Енергоефективність - мода чи необхідність?

В даний час в Україні ми спостерігаємо бум енергоефективності. Слідом за Європою в ужиток українців увійшли такі поняття як енергозбереження, енергоспоживання, енергоаудит та інші. Давайте розберемося, пов'язано це тільки з повішенням тарифів на ЖКГ або питання набагато більш масштабний?

Дослідження, проведене європейськими вченими та економістами 2000 року показало, що до 2030 року залежність Євросоюзу від імпорту енергоресурсів досягне 70%. На даний момент показник не перевищує 50%. Цей факт став для Європарламенту та Ради ЄС свого роду каталізатором для прийняття так званої «Зеленої декларації».

Країни Євросоюзу спантеличені питанням зниження енергоспоживання ще в 90 - ті. Першим міжнародним документом, що регулює питання підвищення енергоефективності житлових будівель, стала Директива Євросоюзу - SAVE, прийнята в 1993 році. Документ передбачав ряд заходів, зокрема розробку енергетичних паспортів будівель, енергетичний аудит і підвищення ефективності використаної енергії, субсидування на державному рівні витрат, спрямованих на економію енергії.

Наступна Директива 2002/91 / ЄС, відома під загальноприйнятим назвою EPBD, вступила в чинності 1 січня 2003 року і ще більш посилила вимоги щодо енергозбереження та економії ресурсів. У документі зафіксована методологія розрахунку енергоефективності будівель, згідно з якою аналізуються всі фактори, які впливають на результат. Вимоги були ще більш посилені в листопаді 2008 року. Сьогодні в багатьох європейських країнах інформація про клас енергоефективності будівлі вивішується на його фасаді та істотно впливає на його вартість.

Існує сім класів енергоефективності від А до G. Кожен з них характеризується своїм рівнем енергоспоживання. Найменший рівень енергоспоживання у класу А. Як правило він менше половини нормативного енергоспоживання, в той час як у класу С енергоспоживання на рівні нормативного. Решта класи D, E, F і G характеризуються енергоспоживанням в зростаючій мірі вище нормативного. Цей загальний підхід має ряд особливостей, пов'язаних з призначенням будівель: житлові будинки або громадські будівлі, поверховість, кліматична зона.

Країни Євросоюзу ставлять амбітні цілі щодо зниження енергоспоживання. Так Данія до 2020 року планує скоротити його на 75%. Нідерланди, Німеччина і Норвегія будувати пасивні будинки, які опалюються за рахунок внутрішніх ресурсів. Великобританія та Угорщина - будівлі, при експлуатації яких в атмосферу не виділяється CO2. А Франція робить ставку на будинки, які будуть не споживати, а виробляти енергію.

Компанія ЕКОПАН, враховуючи європейський попит на енергоефективне житло, не тільки пропонує, але вже і реалізує кілька проектів з будівництва енергоефективних будівель в Австрії та Німеччині.

У наступних статтях ми поділимося з читачами своїми спостереженнями про особливості реалізації подібних проектів.

Зворотній зв'язок: